Звіт про Чорнобиль

Пятница, 28 Апр 2017

Ми атомні заложники прогресу.

Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

Так і живем од стресу і до стресу,

Абетку смерті маємо –  АЕС.

Л. Костенко

            31 рік відділяє нас від Чорнобильської катастрофи, а той чорний день трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслiдно,  вiн буде завжди об’єднувати всiх одним спогадом, одним сумом, однiєю надiєю.

26-27 квітня в спеціальній школі-інтернаті І ступеня № 25 було проведено Дні пам’яті «Дзвони Чорнобиля».

Висвітленню чорнобильського лиха, проблем охорони природи, заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були присвячені в класах  екологічні  виховні години  «Чорнобиль не має минулого», «Чорнобиль – рана України»,  «Зона відчуження»,  « Дзвони пам’яті»,  « Таке не повинно повторитися»

Педагог-організатор Патара І.Ю. за участі учня 3-Б класу підготували відеопрезентацію « Чорнобиль – наша пам’ять і пересторога» під час якої у доступній формі було розказано про міста Прип’ять та Чорнобиль, які через трагічну подію 1986 року стали відомими на весь світ.  Про страшне екологічне лихо, про 30-кілометрову зону відчуження, про «рудий ліс», про героїв-ліквідаторів… Хвилиною мовчання вшанували пам’ять  всіх тих, хто не вагаючись віддав своє життя за майбутнє мільйонів людей.

Більш детальніше про аварію, страшні її наслідки учні нашої школи дізналися під час відвідування Національного музею «Чорнобиль», де мали можливість переглянути історичні фото, фрагменти документальних фільмів про Чорнобиль та інші міста і села 30-ти кілометрової зони, макети реактора,  особисті речі ліквідаторів…

26 квітня – День національної жалоби. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя.

Добавить комментарий